Драматургі́я (від грец. dramaturgein складати драму) — означає як теоретичні принципи створення сценічних образів, так і мистецтво створення емоційного переживання у літературних, театральних, музичних, кінематографічних або телевізійних творах та постановках. Окрім того драматургія є областю професійної діяльності у театрі та кіно — коли з метою театралізованої постановки авторського твору потрібно окреслити його сюжет, створивши структуру з певних елементів. Розробка такого дизайну і є завданням драматурга.

Драматургія — теорія і мистецтво побудови драматичного твору, а також сюжетно-образна концепція такого твору. Драматургією називають також сукупність драматичних творів окремого письменника, країни або народу, епохи. Розуміння основних елементів драматичного твору і принципів драматургії історично мінливі. Драма трактувалася як дія здійснюється (а не вже доконане) при взаємодії характеру і зовнішнього положення дійових осіб. Дія є відомою зміною у відомий проміжок часу. Зміні в драматургії відповідає зміна долі, радісна в комедії і сумна в трагедії. Проміжок часу може охоплювати декілька годин, як у французькій класичній драмі, або багато років, як у Шекспіра.

Завдання драматургійної роботи були вперше сформульовані у XVIII ст. німецьким літературним критиком та поетом Йоганном Шлеґелем (Johann Elias Schlegel). Першим драматургом став Ґотгольд Лессінґ, написавши ряд театральних критик, котрі склали збірку «Гамбурзька драматургія» (1767).

Види драматургії

Драматургійні твори можна розподілити на такі тематичні групи:

1)Різдвяна драма, в основу сюжету якої покладено обставини народження Ісуса Христа.

2)Великодня драма оповідає про розпяття Ісуса Христа.

3)Драма про святих, або агіографічна драма, оповідає про подвиги реальних людей в ім'я Бога.

4)Драма-мораліте - драма повчального, виховного змісту.

5)Історична драма - п'єса, в якій оповідається про життя й діяльність державних діячів, полководців та інших історичних осіб.